Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

друге місце

  • 1 place

    1. n
    1) місце

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення

    reporting place — спорт. місце прибуття на змагання

    2) місто, містечко, населений пункт

    Paris is a noisy place — Париж — шумне місто

    3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні
    4) звичне (відведене) місце
    5) сидіння, місце (за столом тощо)
    6) місце в книзі, сторінка; уривок
    7) простір
    8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик
    9) маєток
    10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

    place of joining — військ. призовний пункт

    11) домівка, житло
    12) заміський будинок
    13) посада, службове місце
    14) висока державна посада, посада державного міністра
    15) членство, участь (у спортивній команді)
    16) обов'язок
    17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні
    18) гірн. вибій, виробка
    19) розряд

    place horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах

    place of arms — військ. плацдарм

    another place — парл. палата лордів

    in the first place — по-перше, насамперед

    to take place — трапитися, мати місце

    to go places — амер. досягти успіху

    the place where you cough — убиральня, туалет

    there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще

    2. v
    1) ставити, класти; установлювати, розташовувати
    2) улаштовувати (на посаду)
    3) вміщувати, віддавати (кудись)
    4) укладати, робити замовлення

    to place a call — амер. замовляти розмову по телефону

    5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)
    6) продавати (товари, акції)
    1) покладати (надіі); довірятися комусь
    8) визначати місце (дату); співвідносити

    I know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)

    9) вважати
    10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)
    11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)
    * * *
    I [pleis] n

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

    holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

    bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

    2) звичайне, звичне, відведене місце

    remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

    3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація
    4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик
    5) маєток; садиба
    6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

    place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

    7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення
    8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок
    9) положення, статус
    10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)
    11) гipн. вибій, виробка
    12) мaт. розряд
    13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

    in the first place — по-перше, насамперед взагалі

    II [pleis] v
    1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)
    2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)
    3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси
    4) продавати товари, акції
    5) (in, on) покладати ( надії)
    6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)
    7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні
    8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

    to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > place

  • 2 place

    I [pleis] n

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

    holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

    bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

    2) звичайне, звичне, відведене місце

    remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

    3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація
    4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик
    5) маєток; садиба
    6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

    place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

    7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення
    8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок
    9) положення, статус
    10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)
    11) гipн. вибій, виробка
    12) мaт. розряд
    13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

    in the first place — по-перше, насамперед взагалі

    II [pleis] v
    1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)
    2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)
    3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси
    4) продавати товари, акції
    5) (in, on) покладати ( надії)
    6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)
    7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні
    8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

    to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > place

  • 3 runner-up

    n
    учасник змагання, який зайняв друге місце; команда, яка зайняла друге місце
    * * *
    n
    учасник змагання або команда, що зайняли друге місце

    English-Ukrainian dictionary > runner-up

  • 4 second

    1. n
    1) секунда (міра часу); 60 seconds make one minute у хвилині 60 секунд
    2) секунда (міра кута)
    3) мить; момент

    wait a second!, half a second! — зачекайте (одну) секунду

    4) помічник, нижчий за рангом

    second in command — військ. заступник командира

    5) (the second) друге число
    6) друга людина, другий чоловік (що робить щось)

    you are the second to ask me that — ви другий (чоловік), хто запитує мене про це

    7) той, що одержав другий приз (другу нагороду, другу премію)
    9) pl товари другого ґатунку
    10) pl борошно грубого помелу
    11) другий клас (транспорту)
    12) секундант (на дуелі, в боксі)
    13) муз. втора, другий голос; альт
    14) альпініст, що йде другим у зв'язці
    2. adj
    1) другий (числом)

    second papers — амер., розм. друга стадія приймання у громадянство США; посвідчення про прийом у громадянство США

    2) другий (за часом), наступний
    3) другий, інший, додатковий

    second speed — авт. друга швидкість

    4) повторний

    to say smth. a second time — говорити щось удруге

    second birth — друге народження; відродження; рел. духовне відродження; загробне життя

    5) другорядний, нижчої якості
    6) ще один, подібний
    7) додатковий, запасний

    second team — спорт. запасна (друга) команда

    8) допоміжний
    9) підпорядкований
    10) нижчий за рангом

    second person — грам. друга особа

    second conjugation — грам. друга дієвідміна

    second cousin — троюрідний брат; троюрідна сестра

    Henry the S. — Генріх Другий

    second line — військ. тилова позиція; тилова смуга

    second name — амер. прізвище, друге ім'я

    second of exchange — фін. другий примірник переказного векселя

    3. adv
    1) по-друге
    2) другим номером; у другій групі

    to come in (to finish) second — прийти другим, зайняти друге місце (у змаганнях)

    4. v
    1) підтримувати; допомагати
    2) виступати на підтримку (пропозиції тощо)
    3) бути секундантом (на дуелі, змаганнях)
    4) військ. тимчасово відряджати
    5) завдати ще одного удару
    6) муз. співати партію другого голосу
    * * *
    I n
    1) ( the second) друге ( число); другий, друга людина
    4) секундант ( на дуелі); секундант ( бокс)
    6) pl товар другого ґатунку; другосортна продукція; борошно грубого помелу
    7) друга порція ( їжі); друге, друга страва
    8) aвт. друга передача
    9) альпініст, що йде другим ( у зв'язці)
    10) мyз. секунда ( інтервал); втора
    11) унів. ступінь бакалавра другого класу ( у Великій Британії)
    II n
    3) мить, момент
    III a
    2) другий ( за часом); другий, додатковий; другий, повторний; другорядний, підлеглий
    3) інший, другий; ще один, подібний
    4) додатковий; запасний
    5) який поступається ( у чому-небудь); другосортний; допоміжний

    second master — завуч; помічник учителя ( у школі)

    IV adv
    по-друге; другим номером; у другій групі; другим
    V v
    1) підтримувати; допомагати
    VI v; військ.
    тимчасово відряджати, відкомандировувати

    English-Ukrainian dictionary > second

  • 5 перепрятывать

    перепрятать
    1) (на новое место, некоторое время) переховувати, переховати, попереховувати кого, що (на нове місце, який час). [Сьогодні оце сховає там, а через який час перехова у друге місце];
    2) (запрятать всё) поховати. -ться - переховуватися, переховатися, попереховуватися; поховатися.
    * * *
    несов.; сов. - перепр`ятать
    1) (прятать заново, в другое место) перехо́вувати, перехова́ти, хова́ти в іншому місці (деі́нде), схова́ти в і́ншому мі́сці (деі́нде)
    2) (прятать всё, многое) хова́ти, похова́ти, несов. позахо́вувати

    Русско-украинский словарь > перепрятывать

  • 6 back burner

    to put on a back burner — відсунути; відкласти на більш пізній час

    English-Ukrainian dictionary > back burner

  • 7 half-blue

    n спорт.
    * * *
    n; спорт.
    член збірної команди (тенісу, плаванню); право брати участь у такій команді

    English-Ukrainian dictionary > half-blue

  • 8 red ribbon

    1) cпopт. червона стрічка спортсмена, який зайняв друге місце

    English-Ukrainian dictionary > red ribbon

  • 9 second best

    I
    предмет або людина, що займає друге місце; не найкраще
    II = second-best

    English-Ukrainian dictionary > second best

  • 10 second-best

    1. adj
    другосортний
    2. adv
    * * *
    I = second best II a
    який за якістю поступається лише першому; який посідає друге місце

    English-Ukrainian dictionary > second-best

  • 11 seconder

    n
    1) той, що підтримує (резолюцію, кандидатуру тощо)
    2) помічник
    3) той, що приходить другим (займає друге місце)
    * * *
    n
    той, хто підтримує резолюцію, кандидатуру

    English-Ukrainian dictionary > seconder

  • 12 back burner

    to put on a back burner — відсунути; відкласти на більш пізній час

    English-Ukrainian dictionary > back burner

  • 13 red ribbon

    1) cпopт. червона стрічка спортсмена, який зайняв друге місце

    English-Ukrainian dictionary > red ribbon

  • 14 runner-up

    n
    учасник змагання або команда, що зайняли друге місце

    English-Ukrainian dictionary > runner-up

  • 15 second best

    I
    предмет або людина, що займає друге місце; не найкраще
    II = second-best

    English-Ukrainian dictionary > second best

  • 16 second-best

    I = second best II a
    який за якістю поступається лише першому; який посідає друге місце

    English-Ukrainian dictionary > second-best

  • 17 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 18 некоторый

    мест. неопр.
    1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];
    2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;
    3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];
    4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;
    5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].
    * * *
    мест.
    1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

    \некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

    \некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

    \некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

    с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

    2) (кое-какой, незначительный) де́який

    до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

    3)

    \некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

    \некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

    4)

    \некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

    \некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

    Русско-украинский словарь > некоторый

  • 19 передвигать

    передвинуть пересувати, пересовувати, пересунути. Передвигать - пересовати, попересувати, попересовувати що. [Пересунь оцю скриню на друге місце]. -нуть войска - пересунути військо. Еле ноги -гает - ледве (насилу) ноги переставляє, ледве (насилу) ногами соває (ворушить). [Сердечний Наум ледве ноги переставляє (Квітка)]. Передвинутый - пересунутий и пересунений.
    * * *
    несов.; сов. - передв`инуть
    пересува́ти и пересо́вувати, пересу́нути и попересува́ти и попересо́вувати

    Русско-украинский словарь > передвигать

  • 20 Перелегать

    перелечь перелягати, перелягти, (о мног.) поперелягати. [Переляж на друге місце. Переліг дорогу]. Перелечь с боку на бок - перекинутися (перевернутися, перекотитися) з одного боку на другий. Дорога -гает через поля - дорога йде (снується) полями. Хребет -лёг реку образовав водопад - пасмо перекинулось через річку, утворивши водоспад.

    Русско-украинский словарь > Перелегать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • віце-чемпіон — а, ч. Спортсмен або спортивна команда, що посіли в змаганнях друге місце …   Український тлумачний словник

  • срібло — срі/бла/, с. 1) Проста речовина хімічного елемента Арґентуму – благородний білий блискучий метал, пластичний і ковкий. Дрібнорозпорошене срібло – сіро чорне. Застосовують для виробництва фото і кіноматеріалів, електроконтактів, акумуляторів,… …   Український тлумачний словник

  • срібний — а, е. 1) Прикм. до срібло 1). Срібний зливок. || Який має в собі срібло як складову частину. •• Срі/бна вода/ вода, що містить срібло у вигляді іонів або колоїдних частинок; забезпечує антимікробний ефект при мінімальній концентрації срібла. ||… …   Український тлумачний словник

  • Карпаторусинский микроязык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи …   Википедия

  • Лемковский язык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи …   Википедия

  • Югославско-русинский язык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи …   Википедия

  • вугілля кам'яне — уголь каменный black, bitouminous, mineral coal *Steinkohle тверда горюча корисна копалина рослинного походження, різновид вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом. Щільна порода чорного, іноді сіро чорного кольору. Блиск… …   Гірничий енциклопедичний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»